Сторінка музичного керівника

Пам’ятка для батьків по музичному вихованню

    1. Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток дитини як можна раніше. Якщо не закласти з самого початку міцний фундамент, то марно намагатися побудувати міцний будинок: навіть якщо він буде красивий зовні, все одно розвалиться на шматки від сильного вітру і землетрусу », – вважають педагоги

    2 Шлях розвитку музикальності кожної людини однаковий. Тому не слід засмучуватися, якщо у нашого малюка немає настрою щось заспівати або йому не хочеться танцювати, а якщо і виникають подібні бажання, то спів, на ваш погляд, здається далеким від досконалості, а рухи смішні і незграбні. Не турбуйтеся! Кількісні накопичення обов’язково перейдуть в якісні. Для цього потрібен час і терпіння.

    3. Відсутність будь-якої з здібностей може гальмувати розвиток інших. Значить, завданням дорослого є усунення небажаного гальма.

    4. Не «приклеюйте» вашій дитині «ярлик» – немузичний, якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музикальність у нього розвинути.

    Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою і гармонії до занепокоєння, пригніченості або агресії). У зв’язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.

Збудлива, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитину) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах), спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливим дітям із слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.

    Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.

    Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту панга вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому – заподіюють людині шкоду.

    Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на самого мовця. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються у змісті мови і в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, в свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші відносини з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос мовця породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м’яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.

Значення і завдання музичного виховання дітей.

    Різні види мистецтва мають специфічний впливу на людину. Музика ж має можливість впливати на дитину на самих ранніх етапах. Доведено, що навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливий для подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати, впливає на самопочуття дитини.

    Музика є одним з найбагатших і дієвих засобів естетичного виховання, вона володіє великою силою емоційного впливу, виховує почуття людини, формує смаки.

    Сучасні наукові дослідження свідчать про те, що розвиток музичних здібностей, формування основ музичної культури –  виховання потрібно починати в дошкільному віці. Відсутність повноцінних музичних вражень у дитинстві з працею надолужується згодом. Музика має схожу з промовою інтонаційну природу. Подібно процесу оволодіння мовою, для якої необхідна мовна Середа, щоб полюбити музику, дитина повинна мати досвід сприйняття музичних творів різних епох і стилів, звикнути до її інтонаціям, співпереживати настрої. Відомий фольклорист Г.М.Науменко писав: «… у дитини, що потрапляє в соціальну ізоляцію, відбувається затримка розумового розвитку, він засвоює навички та мову того, хто його виховує, спілкується з ним. І яку звукову інформацію він вбере в себе в ранньому дитинстві, та й буде основним опорним поетичним і музичним мовою в його майбутньому свідомому мовному і музичному інтонуванні. Стає зрозумілим, чому ті діти, яких заколисували під колискові, виховували на пестушках, розважали примовками і казками, з якими грали, виконуючи потешки, за численними спостереженнями, найбільш творчі діти, з розвиненим музичним мисленням … »

    Музичне розвиток надає нічим не замінні вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення, виховується чуйність до краси в мистецтві і життя. «Тільки розвиваючи емоції, інтереси, смаки дитини, можна долучити його до музичної культури, закласти її основи. Дошкільний вік надзвичайно важливий для подальшого оволодіння музичною культурою. Якщо в процесі музичної діяльності буде сформовано музично-естетичну свідомість, це не пройде безслідно для подальшого розвитку людини, його загального духовного становлення ».

    Займаючись музичним вихованням, важливо пам’ятати і про загальний розвиток дітей. Дошкільнята мають невеликий досвід уявлень про почуття людини, що існують в реальному житті. Музика, що передає всю гаму почуттів та їх відтінків може розширити ці уявлення. Крім морального аспекту, музичне виховання має велике значення для формування у дітей естетичних почуттів: прилучаючись до культурного музичному спадщини, дитина пізнає еталони краси, привласнює цінний культурний досвід поколінь. Музика розвиває дитину і розумово. Крім різноманітних відомостей про музику, що мають пізнавальне значення, бесіда про неї включає характеристику емоційно-образного змісту, отже словник дітей збагачується образними словами і виразами, що характеризують почуття, передані в музиці. Уміння представити і відтворити висоту звуків в мелодії так само припускає розумові операції: порівняння, аналіз, зіставлення, запам’ятовування, що так само впливає не тільки на музичне, але й на загальний розвиток дитини.

   Як вже було сказано, музика розвиває емоційну сферу.

   Емоційна чуйність на музику – одна з найважливіших музичних здібностей. Вона пов’язана з розвитком емоційної чуйності й у житті, з вихованням таких якостей особистості, як доброта, вміння співчувати іншій людині.

   Розвиток музичних здібностей, одна з головних задач музичного виховання дітей. Кардинальним для педагогіки є питання про природу музичних здібностей: чи становлять вони собою вроджені властивості людини чи розвиваються в результаті впливу навколишнього середовища, виховання та навчання. Б.М.Теплов у своїх роботах дав глибокий всебічний аналіз проблеми розвитку музичних здібностей. Він визнає вродженими деякі особливості, схильності людини, задатки. «Самі ж здібності завжди є результатом розвитку. Здатність по самому своїй істоті є поняття динамічне. Вона існує тільки в русі, тільки в розвитку ». Здібності залежать від вроджених задатках, але розвиваються у процесі виховання та навчання. Всі музичні здібності виникають і розвиваються в музичній діяльності дитини. «Не тому річ – пише учений – що здібності виявляються в діяльності, а в тому, що вони створюються в цій діяльності».

   Це твердження стало загальноприйнятим у педагогіці і психології.